Наталі - Думка

Ти дар життя пізнати не устигнеш,
Воно візьме й обірветься мов дріт,
А що у долі ненароком вирвеш .
Те не забереш на той другий світ.


Як човен без весла пливе у вічність ,
Хвилина незабутнього тепла,
Лишивши біль у серця тихій клітці,
Допивши келих смутку весь до дна.


Спинила б той потік я невгамовний,
Та вічного на світі не бува...
Лише душа,любов`ю сповнить,
Ту чашу недопитую до дна.......

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.