Ігор Гаркуша - У нас в житті

Буває в нас в житті таке,
Чого не передать словами.
Коли хочеш щось одне,
А іншого уже немає.
Коли твій мозок розриває від думок і переживання.
Коли на серці туга плаче, і знаєш,
Що коли згадаєш, плачеш.
Коли сьогодні ти щасливий.
Коли що треба в тебе є.
Коли ті очі що навпроти німою силою чарують.
Коли боїшся і гадаєш що помилявся, але ні.
Ти знову номер набираєш.
Ти знову голос той чекаєш.
Ти знову думаєш,гадаєш,смієшся, плачеш
і не знаєш, що буде там після гудків.
Але ж ти віриш, знаєш, бачиш.
Не знаю.
Ти напевно псих.
Навіщо треба це тобі?
Ти ж і так щасливий, в тебе є робота, дім.
Що ти кажеш?..
А кохання?
Навіщо треба це тобі?
Кому потрібен зайвий клопіт?
Кому потрібні ці пусті слова?
Люблю, кохаю, пробачаю, молю,
Бажаю, люблю єдину і одну.
Боже як це мило.
Та яка це милість?!
Дурість все це!
Що ти кажеш?
Так ти псих.
Це давно відомо.
А головне ще й вигадав науку, кохати лиш її одну.
Знаєш друже мій, товариш.
Все це добре.
А головне не слухай ти нікого .
Роби те, що знаєш – добре.
Щоб потім не жалів.
Щоб не вважав що винний, хтось інший,
Друг чи брат.
Думай, роби як знаєш.
І буде радість, буде і кохання.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.