До тебе рідна земле я лечу,
В твої поля, ліси, зелені луки…
Води джерельної я хочу досхочу
І впавши в роси змити пил розлуки.
Я хочу в травень, щоб сади навкруг цвіли,
Щоб соловей будив мене ранковим співом
І щоб достаток в кожну хату на столи,
Щоб люди живі були, не єдиним хлібом…
До тебе, рідна нене, пригорнусь,
Благословляла ти не раз мене в дорогу,
Я вкотре знов, додому повернусь
І в котрий раз, скажу тихенько:
«Слава Богу».
Тебе, я Батьківщиною зову,
В тобі, моє коріння золотеє,
Вже й гілля квітне сильне, молодеє,
Тобою рідна земле я живу!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.