Ната Велика - Доля

І що з того, що я суджу сумую?
Шукаю сенс життя – сміюсь, жартую.
А що, коли життя – невинний жарт?
І в двері не постукав мені фарт?

Я витягла з колоди карт «невдачу»,
Не думайте, я гірко не заплачу,
Змирюся, проживу так кілька літ
І в один день покину дивен світ.

Невдахам в цім житті немає місця,
Не матимуть вони свого помістя,
Та і кохання, й інші перемоги
Пройдуть повз них, їдуть самі тривоги…

Та вірьмо, що життя – не жарт!
І ролі тут не грає зовсім фарт!
І кожен сам собі шляхи малює
Та за потреби вдало корегує.

І лишень той не має права жити,
Хто здатен лишень вправно голосити!

Ната Велика

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.