За вікном літають перші листки весни,
Знаєш, про тебе часто питали пацани,
Візьми хустинку, поклади любов та заверни,
Всю обіду яку тримаєш на мене - геть прожени.
Ти пішла, а я чомусь не бачу своєї вини,
Візьми свою ненависть і в любов оберни,
Наша любов навіть не дожила до сивини,
Прошу, відкрий кохання, а гордість зачини.
Я не поет та я ніколи і не стану ним,
Ти все частіше приходиш до мене в сни,
Наше кохання ще може вибратись з глибини,
Я прошу лиш про одне - все як було, назад поверни.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.