Раїса Гаврилюк - Смиренність

Смиренність - наче рани під бинтами:
глухіше, а таки болять...
І злагоди з життям - ні грама,
і тоннами ненависті й проклять.
Бо - все! Бо на останній грані сили,
вік - на ісході і часу нема,
аби турнути все к нечистій силі
Й почати знову...Та... дарма. дарма...
,Бо роки не вертають до людини,
це з вирію вертають журавлі.
І то не всі, і весняної днини
їх плач не раз я чула вдалині...
Смиренність... Видумка! Крізь зуби крик.
Болить, болить прикушений язик.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.