Людмила Яцура - Хіба вбивають за любов

Хіба вбивають за любов
До тих стежинок між ставками,
За те, що сонце сходить знов,
За казку батька, пісню мами.

Чи можна не любити степ?
Отой, де так душа відкрита,
Малі річки і наш Дніпро,
І як же гори не любити?

Із чим зрівняти плескіт хвиль,
Лісів розмови, шепіт лугу,
Гудіння бджіл, пісні птахів,
І невимовну серця тугу.

Як не любити рученят,
Які весь світ цей обіймають,
Рожеві ранки молодят,
Ту ніжність, у якій кохають.

Схилю я голову в молитві,
Думки сягнуть в свічі вогонь,
Чи скаже хто за що гонитва
Й чому вбивають за любов?

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.