Людмила Яцура - Пам’ять вічно живе

калинаНе кіно і не сни,
Не рожеві зимові світанки…
Чорний колір війни
І дими, все дими, спозаранку…

Гуркіт в серці стоїть,
А вогонь вже засліплює очі,
Закривавлений сніг
Не накрити ковдрою ночі…

Хто ж це право дає
На життя посягнути й на долю?..
Мій народе, ти знай,
Важко як здобувається воля…

Стогне сивий Дніпро,
В душах, в тузі, скрипить яворина,
За любов, за життя
Хилить віти уклінно калина....

Українська душа!
Вона світла і тепла, й велика!
Переможе добро!
Згинуть нелюди чорні і дикі.

Пам’ять вічно живе,
Непогасні тривоги і болі…
Вам вклоняємось ми,
А ще верби і наші тополі.

23.01.2014 Людмила Яцура

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.