Ріка - велика, то й тече спокійно.
Хто ж змінює оці їй береги?
Змутить з одного – з іншого не мирно,
І як тоді спокійно їй текти?..
І коли вузько вже між берегами,
То хвилі тоді стогнуть і ревуть,
І піняться й шумлять тоді майдани,
З порогів підіймаються, встають.
А Україна-річка має жити!
І хто є ти, від берегу іди,
Ніхто не зможе греблю загатити,
Забули силу у великої води?
Ця річка відшукає русло своє,
Без штучноствореня, у хвилях своїх мрій
А ще вона впаде у чисте море,
Де сподівання здійснення надій.
29.01.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.