Мчали коні полем – розступались хвилі,
Потопали в тиші ранкових лугів,
Відгукніться, коні, аж під небом синім,
Землю розбудіть ви від пітьми і снів.
Сонце одягали в золотаві гриви,
Місячну доріжку, щоб лишався слід,
Щоби разом в парі, і в кохання зливі,
В мудрості і силі був увесь наш рід.
Коні, мої коні! Золотогривасті!
Дайте світу миру, захистіть від бід,
Коні, мої коні! Подаруйте щастя!
Мріям - всі дороги, а душі - політ!
19.12.2013
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.