Людмила Яцура - Іде дівча стежиною в світи

Іде дівча стежиною в світи,
Іде дівча стежиною із дому,
Купаючись у хвилях ковили,
Де босі ноги ще не знають втоми.

Купається у маках та вітрах…
Дороги – це надії, мрії чисті.
Краса одна, а доля наче птах
І щастя тихо причаїлося у листі.

Ти не злякай, не розбуди його,
Цю ніжність може подих обійняти,
Гукають обрії і нові відкриття,
Чекають на порозі батько й мати.

Отак завжди, де самі перші кроки,
Благословення душу гріє, та втішає,
Стрічками від сердець стежки й дороги…
Солодкий смуток тільки серце не лишає.
27.02.2014 Людмила Яцура

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.