Ірина Андрієвська - Життя

Ах, це життя...
Сумні рядки заснувшого поета.
Печаль зірок і радість забуття
В сплетінні чорно-білого портрета.
Біжать думки в рядках у голові
Про сни, що не судилось їм здійснитись.
А на малюнку - фарби чарівні,
А на малюнку - те, чому б приснитись.
Забуті дні, забута радість із казок,
Які колись здавалися майбутнім.
А у піснях - мелодії сумні,
А у піснях - слова, що не почуті.
Збіліли лінії, що на руці,
І сірі очі вже не голубіють.
А у віршах - усе, що на душі,
А у віршах - усе, що в прозі вже не вмію...

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.