Людмила Яцура - Не можна весну зупинити

Опале листя листопаду –
Землі це сни, криваві сни…
Зимові птахи… сльози градом…
У небі вічності вони.

У пам’яті сини Вкраїни.
Немає часу забуття!...
Та подих новий, із руїни,
Шлях пробиває до життя.

Не можна весну зупинити,
Вона надії додає:
Природа сонця і блакиті,
Всьому свій час, життя своє.

Природа теж за Україну!
Проснулася краси ця мить!
І серце стукає неспинно,
І віра є, що зазорить!

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.