Людмила Яцура - Ранок смутком зустрів…

Ранок смутком зустрів…
Дріботів дощ із неба, як сльози –
Піймав настрій мій Львів
І душі зігрівав морози.
Дві свічі у руках…
Я в полоні, у сяйві, тенетах…
Сум і сльози в очах
У костелі Святої Ельжбети.
Надсилаю земне
Туди високо, ген аж за хмари,
Час минає, пливе,
А на небі батьки мої в парі.
І кохання їх там –
Недоспівана лебедів пісня…
Розкажу небесам
Про калину розквітлу і вишню,
Про дороги мої,
Які вкриті любов’ю й журбою,
Про світанки мої,
Яким вірна в розмові з собою.
Дві свічі у руках…
Я в полоні, у сяйві, тенетах…
Сум і сльози в очах
У костелі Святої Ельжбети.

26.03.2014 Людмила Яцура

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.