Раїса Гаврилюк - Під калиною

І до хати б не йти...
Зночувати під цвітом калиновим,
Досхочу надивитись на зоряну вись...
І куди ж бо думки в таку нічку полинули б?
Ну, звичайно, туди, у далеке "колись".
Та нікуди не ринусь я думкою швидкою,
Хай минуле моє заколисане спить.
Соловейко зв`язав
Моє серце шовковою ниткою,.
І зозулі роки набавляють щомить.
Ночі таїнства!
Що вони творять з людиною!
Враз забула, що довго на світі жила,
Як калина, сама розцвіту під калиною,
Обніму цілий світ, що недавно кляла.
Раїса Гаврилюк

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.