Наче зовсім недавно…
А двадцять вже років!..
Крила-мрії…
Останній дзвінок…
Випускала вас школа,
Щоб впевненим кроком
У життя ви взяли
Самий довгий урок.
Він у кожного свій:
І гладенький, й тернистий,
Та проліг вишиваним
В душі рушником.
Із глибинних джерел
Наливалась душі пісня чиста,
Щоб в надії і вірі
Розквітла любов.
Випробовує час,
Випробовує доля,
А учительське серце –
Для кожного з вас.
Обіймаю я вас,
Як колосся врожайного поля.
Щоби променем ясним
Зорів довго у вірності клас.
Те що є із дитинства,
Не зрадиш, не кинеш.
Це довіра у дружбі,
Відкритості справжня струна,
Та одна, яка дзвоном
Без відстані лине,
І плече, разом радість
І разом сльоза…
4.05.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.