Людмила Яцура - Дніпропетровськ! Ти закохав у себе

Близькими та далекими дорогами
У радощах привітних і у снах
До тебе лину, моє місто, знову
Бо доля ти у серця рушниках.

Дніпропетровськ! Ти закохав у себе
Душею радості, теплом твоїх вогнів…
Де ще отак Дніпро сміється в небо
У поцілунках миру голубів?..

Де мчить трамвай акаціям в обійми
Назустріч щастю і новому дню…
Це місто – наше і йому ми вірні,
Бо тут зустріли ми свою зорю.

Тут наша альма матер, перші кроки
Це незабутній світ, в якому ми
Все беремо нові й нові уроки,
Щоби зростати справжніми людьми.

Відлунюють роки у нові весни,
Я обіймаю райдуги-мости,
І передзвоном чистим і воскреслим
Молю я Господа: «Прости, за все прости…»

А моя сповідь вічна, як молитва
За мир і найдорожче, за життя
Дивлюся на свічу, а сльози тихо
Для неба відкривають почуття…

Є мрія, щоб жила уся родина
У жовто-синьому святковому вбранні,
Щоб лівий з правим берегом – єдині,
Були щасливі у одній сім’ї.

Дніпропетровськ! Ти закохав у себе
Душею радості, теплом твоїх вогнів…
Де ще отак Дніпро сміється в небо
У поцілунках миру голубів?..

24.06.2014 Людмила Яцура

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.