Людмила Яцура - Тарасе, знаєш, з нами ти!

Тарасе, знаєш, з нами ти!
Сьогодні кроки по тобі звіряємо,
Ми розігнулися, щоби іти
Із гідністю, і честь в собі ми маємо.

Тарасе! Твої думи всі у нас,
Ти чуєш із небес, як слово лине.
Сьогодні б’є у гарті долі час,
Заради волі у житті щасливім.

А Україна тебе вибрала сама –
Ти ж бережеш її і словом обіймаєш
Все бачиш із небес: майдан… зима…
«Небесну сотню» нашу зігріваєш.

Тарасе! Із Чернечої гори
Ти чуєш кожну мить, війни негоду.
Знай, що у кого в серці ти,
Той піде в бій за волю і свободу.

А вибрати не можна Батьківщину,
Синам твоїм – у вірності любов.
У «время люте» на одній землі єдиній,
Світанки, щоб ясніли сонцем знов.

І щоби майбуття, свободи доля,
Дали, Тарасе, волю цій землі,
Щоб небу мирному раділа нива поля
І були люди на оновленій землі.

А слово твоє житиме крилате
У вишиваній та вишневій Україні!
Де є Дніпро, родина, пісня, хата,
Там віра є, що ця земля – єдина.

Тарасе! Слово вдячності тобі
За те, що небайдужі все ж ми стали,
Що жовто-синім серце майорить,
І Україна у сузір’ ї засіяла.

В нас віра є, надія і любов,
І ти, Кобзарю. Це вже не змінити.
Ми тут, щоб Україна нам була,
Щоб гідно жити і її любити.

Радій, Тарасе! Твоє слово знає світ!
І поки люди тебе в серці мають,
Твій дух – живий і наш великий рід,
І Україна, бо її душа співає.

28.05.2014 Людмила Яцура

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.