Я гарячому літу говорила не раз,
Неспроста все отак – сколихнувся Донбас,
Десь згубилось в собі України зерно,
А плекати його, ой як треба було.
Десь проснулась жадоба, совість десь продалась,
В комусь вмерла Людина, а зрада взялась.
Чи роздмухає вітер у серці вогонь,
Чи дістане тепло з щирих вірних долонь?
Де соколики наші ідуть знову в бій,
Там дорога до світла, до здійснення мрій.
Знов благаю я Бога: «Прошу! Захисти!
Стримай кулю вогненну і смерть не пусти,
Дай їм дня прохолоду, без обстрілів сон,
Сили до перемоги без жахів, перепон.»
Повертайтесь живими додому, солдати!
Знайте, тут із молитвою вас уміють чекати.
12.08.2014
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.