Людмила Яцура - Місто юності наших дітей

МІСТО ЮНОСТІ НАШИХ ДІТЕЙ

В теплий серпень думки полетіли,
Перетнувши простору час…
Ми на Набережній зустрілись,
Щоб згадати потім не раз:

Ті щасливі студентські роки
Сесій, заліків, черг у кіно…
Парки, сквери, трамвайні зупинки…
Час побачень… Дзвінки… Телефон…

І ромашкові ніжні букети…
Ще коротких ночей казки-сни…
І любило нас юності місто,
Бо його так любили ми.

Скільки пройдено тут кілометрів,
А за ними кохання слова…
Цим життя наша пишеться книга –
В ній розмова щира, жива.

Кожним кроком мережили пам’ять
Шум Озерки, заводів вогні,
Хвиль Дніпрових ранкове вітання,
Обеліски років сумних…

Місто юності! Синь небокраїв!
В твоїм ритмі життя моє все…
Голос чайок угору злітає
І кохання пісню несе.

Час під небом мирним та чистим,
У мінливих хвилях пливе,
На Дніпрі Європейське місто
Із мільйонним серцем живе.

Зустрічає закохані пари
Синьо-жовтий Вогонь-Прометей.
Рідне місто! Яке ж ти гарне!
Місто юності наших дітей.

26.08.2014