Минають дні, і ночі, й місяці
Та не забуду я хвилини ці
Як мене ти ніжно цілував
І як богиню палко покохав.
Леліяв ти мене як квітку чарівну
Дотиком своїм пробуджував від сну
Чудовий вірш мені ти присвятив
Бо дуже щиро ти мене любив.
Мій подих затихав, кипіла моя кров
Коли співав мені ти пісню про любов.
І серце завмирало від всіх тих слів
Що ти мені на вушко шепотів.
Минають зими, минають і літа
В думках звучить лиш пісня та.
Пройшлися пальці по невидимій струні
Час все іде, а ти лежиш в труні.
Наталія Франко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.