Лілія Ганачівська - Із приходом зими

Із приходом зими, я пригадую знов
насолоду, як присмак омани.
Почуття, що між нами - давно не любов,
хоч і досі ятрить мої рани.

Почуття поміж нас - не допите вино,
не дописана в книзі сторінка.
Ну, а мрія моя - не проросле зерно,
недосяжна, як в небі хмаринка.

Поспішає життя... Не вернути той час,
як усе тільки в нас починалось.
Із приходом зими, я пригадую враз,
як ілюзія щастям здавалась.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.