Антон - Де ти була

Де ти була, коли не мав куди себе подіти
Коли вивчав забуті вулиці вночі
Де ти була, коли майже почав молити
Коли кричав собі змовчи

Жаль не дано мені судити
За біль, за схлип, за всіх за тих кого
Бажання марилось все взяти й поділити
За гордість і за страх, за тих кому нічого не дано

Обіцяній свободі ми лише підлеглі
Розп'яті на снігу залежностей своїх
А правда в іншому кінці діагоналі
Відкритися, що може не для всіх

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.