АННА АХМАТОВА - Новогодняя баллада (Новорічна балада) - АННА АХМАТОВА

116.jpgНовогодняя баллада (Новорічна балада) Переклав М. Москаленко



НОВОГОДНЯЯ БАЛЛАДА

И месяц, скучая в облачной мгле,
Бросил в горницу тусклый взор.
Там шесть приборов стоят на столе,
И один только пуст прибор.

Это муж мой, и я, и друзья мои
Встречаем новый год.
Отчего мои пальцы словно в крови
И вино, как отрава, жжет?

Хозяин, поднявши полный стакан,
Был важен и недвижим:
«Я пью за землю родных полян,
В которой мы все лежим!»

А друг, поглядевши в лицо мое
И вспомнив бог весть о чем,
Воскликнул: «А я за песни ее,
В которых мы все живем!»

Но третий, не знавший ничего,
Когда он покинул свет,
Мыслям моим в ответ
Промолвил: «Мы выпить должны за того,
Кого еще с нами нет».

1923

НОВОРІЧНА БАЛАДА

І місяць, сумуючи в хмарній млі,
До покою тьмяно зорить.
Там шість приборів стоять на столі,
І порожній один стоїть.

Це мій чоловік, я і друзі мої
Зустрічаємо новий рік.
Чого ж мої пальці — мов у крові,
І напій, мов отрута, обпік?

Господар, що склянку вина підняв,
Був поважний — недвижжя само:
«Я п'ю за землю рідних галяв,
У якій ми всі лежимо!»

А друг, що глянув в обличчя мені,
На спомин раптовий свій
Озвався: «А я — за її пісні,
В яких усі ми живі!»

Та третій, котрий нічого не знав,
Коли повила його тьма
(Те ж думала й я сама),
«Нам випити треба за того,— сказав, -
Кого ще з нами нема».




Новогодняя баллада (Новорічна балада) Переклав М. Москаленко

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.