Дмитиро Гублетен - ЖУРБА

ЖУРБА


Надворі осінь й небо хмари заступили,
Листки опали, та ще ж мало так прожили,
А на душі журба за жовтими листками,
Що ранше обцвітали пелюстками...
Дерева мертві стали та німі,
Про гарне думають вони в вісні,
А я сиджу й сиджу і думаю про тебе,
Про твоє світлеє волосся як той сніг,
І личко твоє, як та квіточка троянди,
І усмішка ніким не оцінима,
І радість в мому серці не згасима.
Враз сонечко зійде і все проснется,
Тебе забути мені так і не вдається.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.