Життя іде...
Життя іде. Ось чутно його кроки.
Життя проходить, не спитавши нас,
Дарма проходять всі його уроки.
Воно іде, вбиває цінний час…
А далі що? Скотитися у прірву
І стрімголов у темне небуття?
Та нам до того що? Ми вірим,
Що золото замінить почуття…
Шукаєм раю на землі. Ми певні,
Що «Кожен сам за себе» - суть життя
І скрізь повторюємо ревно:
«На все у світі є своя ціна».
Ціна коханню, дружбі і довірі,
Ціна емоціям і почуттям?
Не вірю цьому я! Не вірю!
А де ж святе? Де світлий ідеал?
Спинитися б на мить…- сказати просто
Обдумати життя – звучить як міф…
А ким ми є? – Всього лиш гості,
Всього лиш подорожні на Землі…
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.