Оксана Горюк - Душа

Душа



Людська душа – непізнані глибини,
Незвідані простори почуттів,
Таємний сховок дум людини,
Колиска ще не вимовлених слів…


Добро і зло тут, поступ і падіння,
Святе і гріх, безодня й небеса.
Сплелись у цьому дивному творінні
Потворність дика й неземна краса.


Кермо думок людських і вчинків,
Мірило всіх емоцій й почуттів.
О, скільки в ній відтінків, переливів,
Немов в палітрі дивній кольорів…


Душа людська безмежна й таємнича,
Не полистаєш ти її, немов альбом.
Очам людським на сім замків закрита,
Як вись захмарна й темне моря дно.


Не передбачити її й не відгадати -
Душа міняє ролі, наче лицедій.
І надто легко ролі приміряти -
В цю мить - добродій,завтра – лиходій.


Та що тут зробиш? В чомусь всі актори
І деколи потрібна гарна гра.
Та головне - не загубитись в ролях,
Не втратити у них свого лиця.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.