Люба Копоть - Я божеволію...

Я божеволію...



Я не змогла зберегти усе, що було-
ті мрії, моменти і твою любов...
І назавжди щастя кудись утекло.
А може колись все ще повернеться знов...


Пр.:
Я божеволію! Я божеволію!
І душу роздирають знов тривоги.
Назавжди розійшлись наші життя,
назавжди розійшлись наші дороги...


Я божеволію!Я божеволію!
І десь далеко в серці біль ховаю...
Тобі я своє серце віддаю,
Тебе безмежно я кохаю!


Я не змогла забути ніжність твоїх очей,
слова ті пусті, в які вірила я...
Ми знов одні в обіймах тихих ночей...
Та відчуває серце, що я вже не твоя...

1 коментар:

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.