Людмила Яцура - Як часто в заметілях днів...

Як часто в заметілях днів,
Плекаємо надію свою…
Чи в той вагон в житті ти сів,
Чи залишився сам собою?

Не аркушу це білий лист,
Червоним маком пам’ять в ньому…
Художник той, хто має хист,
Хто пише твір, забувши втому.

Він фарби правильні бере!
За пензлем – райдуга сміється…
Цінує! Аркуш –дорогий!
А ще у нього він у серці!

Цей аркуш дорогий – народ!
І фарби – мудро підбирати,
Щоб плям не було, потім щоб
Не викинути аркуш, не зім’яти!

29.01.2014 Людмила Яцура

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.