Людмила Яцура - Києве!

Сонце сходить, зігріває ніжно,
Києве!
Славне місто, ти – у людях своїх
З мріями,
Ти у зорях вечорових
Сповиваєшся,
У промінні миру-злагоди
Купаєшся.
Твої весни – це пробудження
Каштанове,
Ним Хрещатик посміхався,
Зустрічав мене.
Замилують твоїм кольором
Смарагдовим
Твої, Києве, простори,
Твої пагорби.
А Дніпрова стрічка синя
Гордо стелиться –
Для життя і для любові
Уся велич ця!
І коли золотоверхі вкриють
Дзвонами,
Запульсують в твоїм серці, Київ,
Спомини…
Мужньо стали тут пліч-о-пліч
Батько з сином,
Так народжувалась
Нова Україна.
Ой, мінливі темні ночі
Й наші світлі дні,
Йде до волі Україна
Через тернії.
Не однаково про долю,
Як Тарасу…
Дай же, Боже, людям мудрість
Цього часу.
Дай же, Боже, понести все чисте
З правдою,
За що наше небо вкрите стало
Славою.
Буде мир і хліб, і пісня,
Рідний Києве,
І добро, бо усі ми у душах
З вірою.
Дух наш сильний вік нікому
Не здолати!
Будем жити
Ради матері й дитяти!

1.07.2014 Людмила Яцура

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.