Станіслав Ткачук - Пустеля

Я прокладаю міст через пустелю
В якій так важко ставити стовпи.
Коли прийду я у ту землю?
Коли я зможу вже втекти?

Хоча куди іти, куди?
І сам не знаю, що чекає.
Хочу розгледіти красу цієї темноти,
Яка чарує так… яка, напевно, не вмирає.

Ще й половини не побудував,
А може є вже половина.
Як я бетон на цей міст заливав,
А як боліла мені спина.

Та ще поки мене не зламали
І я іду по своєму шляху,
Били молотом міст, мене добивали,
Але як йшов я, так і йду!
Станіслав Ткачук

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.