Раїса Гаврилюк - З нових поезій

*** У війну втягнули двох її синів...
А третього родило серце - гнів!
На тих, від кого братовбивча свара.
Два їх боронять, третій - Божа кара!
Прокляття матерів - то до Небес Молитва.
За кожну краплю крові, що пролита
На тих полях, де б сіяти, орати...
Страшіться, нелюди, як проклинає мати!

*** Я, здається, вже не старію...
Час спинився: підтято крила!
До єдиного зуба - беззуба;
До останнього волосу - сива.
І немає чомусь охорони
На кордоні між "до" і "опісля."
А по той бік - минуле заснуле;
А по цей - пошматована пісня -
Колискова! Моя колискова!..
Може, можна зарадити лиху,
Позбиравши кусочки-шматочки
В нову пісню - лагідну, тиху?
...Та по цей бік і вздовж кордону
Між минулим і що " опісля"
Надовбали ворони воронок,
Не пройде відроджена пісня.

Раїса Гаврилюк

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.