Іван Харечко - Не рубайте берізочок

Юлі і Тані Харечко присвячується:

Не рубайте берізочок,
Не пийте їх соку,
Бо сік у них - це кров їхня,
Завадить нівроку.

Бо вони - живі творіння
Подібно людському,
Тільки користі з них більше,
А кривди - нікому.

В лісопарку озерце,
А кругом - галява,
Над озером берізонька
Струнка, кучерява.

До самої водиченьки
Розпустила віти,
Тож приходять сюди люди
В тіні відпочити.

Бо під нею дерев'яна
Лавочка стояла,
З виду ніби не привабна,
А в тому знімала.

Найчастіше у берізки
Сестрички гостюють:
То їй казочку розкажуть,
То вірші цитують,

А берізка, мов людина,
Слухає охоче:
То їх вітами пригорне,
То листям шепоче.

Пройшло літо, пройшла осінь,
Зима пролетіла,
Налилась берізка соком
Та й весну зустріла.

Та не встигла порадіти,
Як біда під боком -
Прийшов нелюд з сокирою
За берізки соком.

Розтрощив їй білі груди
Та й кров випускає...
Нема кому захистити,
Рятунку не має...

Розпустились всі дерева,
Всі зазеленіли,
А в берізки листки вийшли,
Потім - пожовтіли.

Так і всохла берізонька,
Лиш кора біліє...
Хто не прийде, подивиться -
Бідну пожаліє.

А сестрички і понині
Сльози проливають,
Відвідують берізоньку
Її утішають.

Тільки вона вірних друзів
Вже не привітає,
Бо нема у неї сили,
Ні життя немає.

Не рубайте берізочок!
Не пийте їх крові! -
Ви ж бо люди! Не вампіри,
А діти Христові!

16 квітня 2002 року.Ім'я автораІван Харечко

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.