Іван - Дружині

 

Крізь шумний люд так одиноко
Так довго я до тебе йшов
Моя дружино ясноока,
Від Бога послана любов
Ти мала гарний стан і вроду
А скільки липло женихів!
Та обрала ти Квазімоду
З великим лантухом гріхів
Його відмила, відбілила,
Зчепила людські поняття,
Сімейний вогник запалила
І зберегла на все життя
Якого сина народила,
Таких лиш тільки Бог дає
Добром його так наділила,
Що він всім людям роздає.
Чудова з тебе господиня -
Тримаєш все у чистоті
Яка ти мудра берегиня
У цьому грішному житті.
Тебе любили в інституті
І на роботі, дома теж
Хоч я в такій життєвій скруті
А все ж люблю тебе без меж.
За те що в нас одна дорога
Люблю тебе за Євин гріх
За те що маєш в серці Бога
Що найдорожча серед всіх
Іван

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.