Руслан Поїденчук - крок і брук

крок і брук


Кожен мій крок стане історією,
звичайною, ледь помітною, -
перетвориться в брук.


І дитина якась, що втекла від матері своєї
легковажної, буде порівнювати власну стопу із моєю.


У цьому і є весь наш сенс, -
аби хось, десь, колись ма із чим себе порівняти.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.